Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
належувати — 1 дієслово недоконаного виду довго, досхочу лежати, відлежуватися розм. належувати 2 дієслово недоконаного виду довго лежачи, викликати оніміння якоїсь частини тіла розм … Орфографічний словник української мови
належати — I жу, жиш, недок. 1) кому, чому і рідше до кого – чого. Бути чиєю небудь власністю, перебувати в чиємусь розпорядженні, володінні. 2) до кого – чого. Відноситися до якого небудь розряду, виду і т. ін.; входити до складу чогось, бути членом чогось … Український тлумачний словник
належування — я, с. Дія за знач. належувати … Український тлумачний словник
